Методические указания по выполнению магистерских работ | kaf-gis.kh.ua

Методические указания по выполнению магистерских работ

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо виконання випускових магістерських робіт

 

для студентів п’ятого курсу всіх форм навчання

спеціальності 8.070908 „Геоінформаційні системи і технології”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків - ХНАМГ - 2009

 

 

Методичні вказівки щодо виконання випускових магістерських робіт для студентів п’ятого курсу всіх форм навчання спеціальності 8.070908 „Геоінформаційні системи і технології” напряму підготовки 0709 “Геодезія, картографія та землеустрій”. Укл.: Глушенкова І.С., Євдокімов А.А., Кучеренко Є.І., Шипулін В.Д. - Харків: ХНАМГ, 2009 - 52 с.

 

 

 

Укладачі:           Глушенкова І.С., Євдокімов А.А., Кучеренко Є.І., Шипулін В.Д.

 

Рецензенти:        к.т.н., доц. Патракеєв І.М.

                        д.т.н., проф. Філатов В.О.

 

 

 

 

 

Рекомендовано кафедрою Геоінформаційних систем і геодезії

протокол № 1 від 09.09. 2008 р.

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ

1 Основні положення та вимоги до переддипломної практики

1.1 Основні положення

1.2 Основні вимоги до змісту переддипломної практики

2 Загальні положення з магістерської роботи

2.1 Вимоги до магістерської роботи

2.2 Склад магістерської роботи

3 Вимоги до змісту структурних елементів

3. 1 Титульний аркуш

3.2 Завдання на виконання роботи

3.3 Реферат

3.4 Зміст

3.5 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

3.6 Вступ

3.7 Суть магістерської роботи

3.8 Висновки

3.9 Перелік посилань

3.10 Додатки

3.11 Графічні матеріали

3.12 Відомість магістерської роботи

4 Правила оформлення магістерської роботи

4.1 Загальні вимоги до правил оформлення

4.2 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

4.3 Нумерація сторінок

4.4 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів

4.5 Ілюстрації

4.6 Таблиці

4.7 Переліки

4.8 Формули та рівняння

4.9 Посилання

4.10 Додатки

5 Організація підготовки і захисту

5.1 Вибір і затвердження теми

5.2 Обов’язки студента і наукового керівника

5.3 Допуск до захисту

5.4 Рецензування

5.5 Доповідь

5.6 Захист

Перелік посилань

Додатки

Додаток А Титульний аркуш (як приклад заповнення)

Додаток Б Завдання до магістерської роботи (як приклад заповнення)

Додаток В Індивідуальний план виконання магістерської роботи (як приклад

 заповнення)

Додаток Г (довідковий) Оформлення бібліографічного опису переліку посилань

Додаток Д Відомість магістерської роботи

Додаток Е Графічні документи

                                                                                                                                                 

 

ВСТУП

 

 

Методичні вказівки встановлюють загальні вимоги щодо структури, викладення та оформлення магістерської роботи і поширюються на випускові роботи студентів, які навчаються по програмі магістратури за спеціальністю «Геоінформаційні системи і технології». Випусковою є кафедра Геоінформаційних систем і геодезії Харківської національної академії міського господарства (ХНАМГ).

Методичні вказівки розроблено у відповідності з вимогами галузевих стандартів вищої освіти: освітньо-професійної програми і освітньо-кваліфікаційної характеристики освітнього рівня «магістр» за спеціальністю 8.070908 «Геоінформаційні системи і технології».

Методичні вказівки містять вимоги до структури і змісту роботи, а також вимоги щодо оформлення та організації захисту магістерської роботи. В методичних вказівках надані рекомендації щодо вибору теми, організації дослідження і переддипломної практики.

Методичні вказівки розроблено у відповідності до вимог Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Магістерська підготовка являє собою одну з обов’язкових освітніх програм вищої професійної освіти і орієнтована на науково-дослідницьку, науково-педагогічну діяльність випускників.

Магістерська робота - випускова кваліфікаційна робота студента, яка має дослідницький характер. Магістерська робота визначає рівень теоретичної та практичної підготовки студента до безпосередньо науково-практичної діяльності за спеціальністю.

Магістерські роботи мають науково-дослідне або інженерно-технічне спрямування, де поглиблено застосовуються науково-технічні дослідження студента.

Під час дослідження студенту слід продемонструвати навички роботи з необхідною літературою, законодавчими актами, програмним забезпеченням, а також систематизувати, критично оцінити і узагальнити зібраний науковий і практичний матеріал.

Темами магістерських робіт можуть слугувати актуальні теоретичні проблеми, які мають безпосередній зв’язок з науковим і практичним застосуванням, а також найбільш важливі напрямки діяльності з вибраної професії.

Мета магістерської роботи:

- розкриття здібностей студента в організації і проведенні самостійного дослідження з використанням сучасних методів і підходів до вирішення проблем в досліджуваній галузі;

- демонстрація наукового і професійного потенціалу студента;

- застосування студентом нових індивідуальних шляхів і методів реалізації поставлених цілей і задач.

Рівень науково-технічних досліджень, що виконані в рамках магістерської роботи, підтверджується апробацією (апробаціями) на Науково-технічних конференціях та публікацією найбільш важливих наукових та практичних результатів у виданнях, що визнані ВАК України як фахові з технічних наук.

 

 

1 Основні положення та вимоги до переддипломної практики

 

 

1.1 Основні положення

 

Глибока теоретична підготовка майбутнього фахівця повинна бути підкріплена певними практичними навичками використання отриманих знань в рамках виробничого або наукового процесу. Тому переддипломна практика повинна бути гармонійно вбудована в програму всієї спеціальної підготовки висококваліфікованих фахівців та бути погодженою з іншими видами практик, створюючи єдиний концептуальний механізм практичного навчання, повністю підкріплювати отримані в ході аудиторної роботи знання. Основним навчально-методичним документом, що визначає проведення практики, регламентує навчальну діяльність студентів та діяльність викладача під час практики, є наскрізна програма виробничих практик та цей документ.

Переддипломна практика повинна забезпечити формування професійного уміння студента за спеціальністю 8.070908 «Геоінформаційні системи і технології», навичок прийняття самостійних організаційно-технічних та організаційно-управлінських рішень у конкретних виробничих умовах на підприємствах, в конструкторських, проектних і науково-дослідних організаціях, в комерційних структурах тощо та дати змогу студентові продемонструвати його готовність до самостійної роботи після закінчення навчання.

Основним документом, що регламентує зміст та положення переддипломної практики є робоча програма переддипломної практики, яка укладена на основі Положення МОН України про проведення практик у вищих навчальних закладах України [3], методичних вказівок по розробці програм практики студентів вищих навчальних закладів та наскрізної програми виробничої практики студентів спеціальності 8.070908 «Геоінформаційні системи і технології».

На початку проходження практики студенти повинні пройти інструктажі з безпеки життєдіяльності, охорони праці, протипожежної безпеки та інструктаж на робочому місці, що регіструється у відповідних документах підприємства.

 

 

1.2 Основні вимоги до змісту переддипломної практики

 

Переддипломна практика студента виконується у відповідності до робочої програми, що затверджується у відповідному порядку.

У відповідності до обраної теми магістерської роботи науковий керівник видає студенту завдання по вивченню конкретного об’єкту практики, збору матеріалів до магістерської роботи, змісту та обсягу науково-технічних досліджень.

Як база магістерської роботи використовуються матеріали та результати науково-технічних досліджень за темою магістерської роботи, отримані студентом особисто під час проходження виробничої практики.

Орієнтовна тема роботи визначається сумісно з науковим керівником до початку виробничої практики, визначається також попередній план роботи та її обсяг, та затверджується на засіданні кафедри.

До складу матеріалів, зібраних під час переддипломної практики, повинні входити:

- характеристика і структура підприємства; штатний розклад і посадові інструкції;

- перелік і стисла характеристика продукції, яку виробляють на даному підприємстві; режим роботи;

- прийнята на підприємстві технологічна схема виробництва продукції;

- основне технологічне устаткування та програмне забезпечення;

- характеристика виробничих приміщень щодо безпеки життєдіяльності (дотримання санітарних вимог щодо площі, освітлення, і т.і.) та раціонального використання (використання площ, розташування устаткування, схема комунікацій);

- характеристика місця розташування підприємства щодо доступності для замовників та працівників;

- техніко-економічні і фінансові показники діяльності підприємства; прибуток підприємства по джерелам надходжень; вартість основних фондів.

Кожен тиждень студент в обов’язковому порядку повинен звітувати перед науковим керівником щодо проходження виробничої практики.

На засіданні кафедри проводиться захист звітів по практиці, і приймається рішення щодо якості і повноти зібраного матеріалу (для виконання магістерської роботи), уточнюється тема магістерської роботи.

 

 

2 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

з магістерської роботи

 

 

2.1 Загальні вимоги до магістерської роботи

 

 

Випускова кваліфікаційна робота студента являє собою закінчене самостійне наукове дослідження, яке є підсумком науково-дослідницької роботи студента, пов’язаної з розробкою конкретних теоретичних і науково-виробничих задач прикладного характеру.

Магістерська робота виконується безпосередньо на випускаючій кафедрі під керівництвом наукового керівника.

Магістерська робота виконується на підставі результатів експериментальних досліджень, розробки нових методів і методичних підходів.

Магістерська робота повинна відповідати таким вимогам:

- носити практичний, дослідно-експериментальний або теоретичний характер;

- мати цільову спрямованість;

- відповідати сучасному стану науки;

- бути логічно і хронологічно послідовною;

- мати чітку побудову і переконливу аргументацію;

- сполучати доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій;

- містити елементи новизни і пошуку індивідуального рішення перспективних теоретичних і практичних проблем;

- відповідати встановленим стандартам оформлення і рівню грамотності.

Зміст магістерської роботи повинен свідчити про вміння автора логічно і аргументовано викладати і обмірковувати отримані результати, а її оформлення повинно відповідати загальноприйнятим вимогам до наукових видань.

Магістерська робота надається у друкованому вигляді як рукопис.

Пояснювальна записка (як правило до 100 сторінок без додатків) до магістерської роботи повинна в стислій і чіткій формі розкривати творчий задум роботи, містити методи та результати досліджень, висновки по проведеним розрахункам та рішенням, а також ілюстративний матеріал (рисунки, графіки, діаграми, схеми), який характеризує результати проведеного дослідження. Ілюстративний матеріал (або частина його) може бути винесений в Додатки.

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Cклад  магістерської роботи

 

Матеріали магістерської роботи подаються на паперовому носії інформації та у електронній формі на CD

 

Матеріали магістерської роботи  на паперовому носії інформації уключають:

  • Пояснювальну записку магістерської роботи, яка складається із вступної частини та основної частини;
  • Додатки;
  • Графічні матеріали;
  • Відомість магістерської роботи.

 

Матеріали магістерської роботи у електронній формі на CD у подальшому складі

  • Файл змісту даних на CD (№ пп, Назва укр.,Назва англ.,  Об’єм даних)
  • Пояснювальна записка
  • Вихідні електронні шари
  • Прикладне програмне забезпечення
  • Похідні електронні шари
  • Графічні матеріали у форматі JPEG
  • Файл ілюстративних матеріалів щодо захисту магістерської роботи у форматі ppt  або pdf.

 

 

Вступна частина пояснювальної записки містить такі структурні елементи (Рис. 2.1 ):

  • титульний аркуш;
  • завдання на розробку магістерської роботи;
  • індивідуальний план виконання роботи;
  • реферат;
  • зміст;
  • перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.

Основна частина пояснювальної записки містить такі структурні елементи:

  • вступ;
  • суть роботи (п’ять розділів);
  • висновки;
  • перелік посилань.

 

Рис. 2.1 - Структурна схема магістерської роботи

 

 

 

3 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

 

3.1 Титульний аркуш

 

 

Титульний аркуш є першою сторінкою письмової роботи і заповнюється по строго визначеним правилам, з наявністю всіх обов’язкових реквізитів.

Переноси слів у заголовках титульного аркушу не допускаються.

Взірець титульного аркушу наведено в додатку А.

 

3.2 Завдання на виконання роботи

 

Завдання розміщується безпосередньо за титульним аркушем. Завдання на виконання магістерської роботи являє собою документ, який визначає обсяг роботи і напрямок дослідження.

До завдання додається індивідуальний план роботи студента, який визначає порядок виконання роботи. Індивідуальний план повинен розкривати в логічній послідовності структуру дослідження, перелік питань, які відображають зміст теми магістерської роботи, а також термін виконання кожного розділу.

Бланки завдання і індивідуального плану виконання магістерської роботи наведено в додатках Б, В.

 

3.3 Реферат

 

Реферат призначений для ознайомлення з магістерською роботою. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють уявити сутність роботи.

Реферат повинен містити:

  • відомості про обсяг роботи, кількість частин роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань (усі відомості наводять, включаючи дані додатків);
  • текст реферату;
  • перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відбивати сутність даної магістерської роботи. Як правило, інформація у рефераті надається у такій послідовності:

  • об’єкт дослідження або розроблення;
  • мета роботи;
  • методи дослідження;
  • результати та їх новизна;
  • основні конструктивні, технологічні й техніко-експлуатаційні характеристики та показники;
  • ступінь впровадження;
  • взаємозв’язок з іншими роботами;
  • рекомендації щодо використання результатів роботи;
  • галузь застосування;
  • економічна ефективність;
  • значущість роботи та висновки;
  • прогнозні припущення про розвиток об’єкту дослідження або розроблення.

Частини тексту реферату, щодо яких відсутні відомості, випускають.

Реферат належить виконувати обсягом не більш, як 500 слів, і, бажано, щоб він уміщувався на одній сторінці формату А4.

Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті магістерської роботи, вміщують після тексту реферату. Перелік ключових слів містить від 5 до 15 слів ( словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Реферат складають на українській, російській і англійській мовах.

 

3.4 Зміст

 

Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

До змісту включають:

  • перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;
  • вступ;
  • послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів і пунктів суті магістерської роботи;
  • висновки;
  • перелік посилань;
  • назви додатків.

У змісті вказують номери сторінок, які містять початок матеріалу.

 

3.5 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

 

 

Усі прийняті у магістерській роботі малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.

Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті наводять їх розшифровку.

 

3.6 Вступ

 

Вступ, розташований на окремих сторінках (2 – 3 сторінки), повинен містити стислий аналіз стану галузі, обґрунтування вибору теми досліджень з постановкою задач. Також у вступі формулюють предмет і об’єкт дослідження з визначенням пріоритетів (фундаментальний або прикладний характер).

У вступі обов’язково повинно бути відображено актуальність теми роботи, мету дослідження, задачі і практичну цінність, а також методичний апарат, яким користувався автор при написанні магістерської роботи.

У вступі коротко викладають:

- оцінку сучасного стану проблеми, відмічаючи практично розв’язані задачі, прогалини знань, що існують у даній галузі, провідні фірми та провідних вчених і фахівців даної галузі;

- світові тенденції розв’язання поставлених задач;

- актуальність даної роботи та підставу для її виконання (обґрунтовується вибір теми, який визначається актуальністю, практичною і науковою значущістю);

- мету роботи та галузь застосування;

- об’єкт дослідження і методику вивчення проблеми;

- основні цілі і задачі дослідження, а також комплекс окремих задач магістерської роботи;

- взаємозв’язок з іншими роботами.

 

 3.7 Суть роботи

 

Суть роботи - це викладення відомостей про предмет (об’єкт) дослідження або розроблення, які є необхідними і достатніми для розкриття сутності даної роботи та її результатів. Викладаючи суть звіту, особливу увагу приділяють новизні в роботі, а також питанням сумісності, надійності, безпеки, екології.

Відповідальність за достовірність відомостей, які містить робота, несе виконавець - студент.

Основна частина магістерської роботи складається з теоретичного і практичних розділів і містить, декілька підрозділів, кожен з яких поділяється на декілька пунктів в залежності від теми дослідження і його цілей. Кожен пункт повинен містити закінчену інформацію.

Зміст окремих розділів повинен відповідати задачам, сформульованим у вступі, і послідовно розкривати тему роботи. Кожний розділ закінчується трьома-чотирма висновками по розділу.

В першому (теоретичному) розділі роботи (20 – 25 сторінок) необхідно продемонструвати знання розглянутих теоретичних і методологічних положень, тобто провести аналітичний огляд літератури за темою роботи, визначити історичний аспект проблеми і рівень її розробленості в досліджуваних наукових галузях.

В цьому розділі дається докладний опис об’єкту і предмету дослідження. На ґрунті відомостей про об’єкт і середовище його функціонування аналізують існуючі концепції і підходи до розв’язання обраної проблеми, включаючи відомості з української і світової практики.

В заключному підрозділі теоретичної частини обґрунтовується вибір методології і методів дослідження з оцінкою переваг і труднощів їх використання для розв’язання поставленої проблеми, застосовуючи до обраного предмету і мети дослідження, та формулюється постановка задачі дослідження.

Особливу увагу слід приділити використовуваному практиками і теоретиками понятійному апарату з уточненням студентом визначень найважливіших питань. При цьому не допускається переказ змісту джерел інформації без посилань на них.

Як результат аналітичного огляду формулюється постановка задачі досліджень, де формулюється проблема та порядок її розв’язання.

В другому розділі (25 – 30 сторінок) як правило, розроблюють та обґрунтовують моделі та алгоритми за темою дослідження. За результатами моделювання проблемних ситуацій формується структура ГІС, показники ефективності конкретної ГІС і оцінка результатів дослідження. В цьому розділі на конкретному прикладі досліджують і аналізують діючі механізми в досліджуваній галузі. Розділ повинен містити результати всіх видів проведених досліджень, як основаних на вторинній інформації (з обов’язковим наведенням джерел), так і виконаних студентом самостійно на конкретних об’єктах. При підготовці розділу необхідно застосовувати різні методи аналізу, обробки і подання інформації. Матеріали розділу повинні дозволити оцінити коректність, повноту і обґрунтованість висновків і рекомендацій по проблемі, яка розглядається в магістерській роботі.

Третій розділ (25 – 40 сторінок) магістерської роботи повинен містити конкретні пропозиції та рішення щодо практичного упровадження досліджуваних проблем. В цьому розділі подаються практичні результати побудови ГІС та їх компонент. При цьому студент повинен в повній мірі використати одержані в другому розділі науково-технічні результати. Аналіз результатів дослідження, обґрунтовані висновки і прикладні рекомендації по удосконаленню діючого механізму в досліджуваній галузі. Студент повинен запропонувати набір варіантів і механізмів розв’язання обраної проблеми. Всі варіанти вирішення проблеми повинні базуватися на конкретному прикладі, що передбачає проведення розрахунків з послідуючою оцінкою їх результатів. Проведені розрахунки повинні дозволити автору розробити практичні рекомендації по удосконаленню процесів, які протікають в досліджуваному об’єкті, а також оцінити можливий позитивний ефект від реалізації запропонованих заходів. Всі рекомендації повинні походити з результатів дослідження, проведеного студентом.

В четвертому розділі даються економічні розрахунки і висновки щодо економічної ефективності дій, запропонованих в третьому розділі.

В п’ятому розділі розглядають питання, присвячені охороні праці.

 

3.8 Висновки

 

Висновки вміщують безпосередньо після викладення суті роботи, починаючи з нової сторінки. Висновки повинні послідовно відображати розв’язання всіх задач, сформульованих у вступі, а також відбивати практичну цінність отриманих автором результатів, що дозволить оцінити закінченість і повноту проведеного дослідження.

У висновках відображають підсумкові результати проведених розрахунків і аналізу, наводять оцінку одержаних результатів роботи з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленої задачі, можливі галузі використання результатів роботи.

У висновках належить послідовно, по пунктах викласти: короткі висновки по теорії питання; стислий огляд основних висновків проведеного дослідження; опис отриманих результатів; оцінку актуальності, новизни і ефективності рішень, що пропонуються; позначити перспективи вирішення проблеми і подальших досліджень в даній сфері.

Обсяг висновків складає біля однієї двадцятої частини загального обсягу магістерської роботи.

 

3.9 Перелік посилань

 

Під час написання магістерської роботи автор повинен давати посилання на автора і джерело, з якого він запозичує матеріали, цитує окремі положення або використовує результати. Тому особливу увагу слід приділити переліку посилань (не менше ніж 40 джерел). До нього включають законодавчі і нормативні акти; використані роботи, вказуючи назву роботи, місце і рік видання; періодичні видання.

При посиланні на ресурси Internet вказують повну адресу сайту, а також час, коли з нього було отримано інформацію.

До переліку посилань допускається включати не тільки ті видання, які були фактично використані автором, але і назви робіт, які відповідають тематиці даної роботи.

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині звіту, наводять у кінці звіту, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

Бібліографічні описи в переліку подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинного стандарту з бібліотечної та видавничої справи, приклад якого наведено у додатку Г.

 

3.10 Додатки

 

У додатках розміщують допоміжний матеріал з тим, щоб не перевантажувати основний зміст роботи і не відволікати увагу від головної думки. Додатки не повинні складати більше ніж 1/3 частина загального обсягу магістерської роботи.

У додатках вміщують матеріал, який:

- є необхідним для повноти магістерської роботи, але включення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині звіту через великий обсяг або способи відтворення.

У додатки можуть бути включені:

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій; проміжні математичні докази, формули, розрахунки; копії документів; опис методик, комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи).

 

3.11 Графічні матеріали

 

Обов’язковий обсяг графічних матеріалів складає понад   8 – 10  аркушів формату А-4. Перелік графічних матеріалів, що відображають суть магістерських досліджень, визначається завданням до магістерської роботи. Приклад оформлення графічних матеріалів подається у додатку Д.

 

3.11 Відомість магістерської роботи

 

Відомість магістерської роботи включає всі складові магістерської роботи. Примірник відомості магістерської роботи подається в додатку Е.

 

4 Правила оформлення магістерської роботи

 

4.1 Загальні вимоги

 

Магістерську роботу складають у вигляді сполучення тексту, ілюстрацій і таблиць. Магістерську роботу надають в паперовому і електронному вигляді.

Магістерську роботу оформлюють на аркушах формату А4 (214х297 мм) і виконують машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу. За машинного способу виконання необхідно використовувати шрифт Times New Roman розміром  14 рt з інтервалом 1,5.

Текст слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній і нижній – 20 мм, лівий – 25 мм, правий – 15 мм.

Під час виконання магістерської роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усієї роботи. В роботі мають бути чіткі, не розпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути чорного кольору.

Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту має максимально наближуватись до щільності основного зображення.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинним способом або від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору.

Прізвища, назви установ, організацій та інші власні назви у роботі наводять мовою оригіналу.

Скорочення слів і словосполучень у магістерській роботі використовувати відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Структурні елементи «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

Розділи, підрозділи і пункти повинні мати заголовки.

Заголовки структурних елементів магістерської роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів і пунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту магістерської роботи і дорівнювати п’яти знакам.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути два рядки.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, пункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Оформлення тексту, ілюстрацій і таблиць повинно відповідати вимогам цих методичних вказівок з урахуванням можливостей комп’ютерної техніки.

 

4.2 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

 

Перелік повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, праворуч - їх детальну розшифровку.

 

4.3 Нумерація сторінок

 

Сторінки магістерської роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок роботи.

 

4.4 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів

 

Розділи, підрозділи, пункти слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номеру підрозділу та порядкового номеру пункту, відокремлених крапкою. Після номеру пункту крапку не ставлять, наприклад 1.1.1, 1.1.2.

 

 

 

4.5 Ілюстрації

 

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у магістерській роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті пояснювальної записки.

Якщо ілюстрації створені не автором магістерської роботи, необхідно при поданні їх у тексті дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права.

Фотознімки розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на аркуш білого паперу формату А4.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією.

Ілюстрація позначається словом «Рисунок_________», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 3.1 – Схема розміщення об’єкту».

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу.

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними позначають:         «Рисунок ____ , аркуш ____».

 

4.6 Таблиці

 

Цифровий матеріал оформлюють у вигляді таблиць відповідно до рисунку 3.1.

Горизонтальні лінії, які розмежовують рядки таблиці можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Таблиця _______ - _________________________________________

                   номер                                            назва таблиці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        Заголовки

                                  граф

Головка          Підзаголов-                                 ки граф

                       

                        Рядки

                        (горизонт.

                                                                                                                       рядки)

 

                                  

                  Боковик                 Графи (колонки)

                 (графа для

            заголовків рядків)

 

Рисунок 4.1 - Макет таблиці

 

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, які наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Назву таблиці друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на чистини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи  в кожній таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово «Таблиця ____» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими пишуть: «Продовження таблиці ____» з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

 

4.7 Переліки

 

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позіцією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Приклад:

а) вступна частина роботи;

б) основна частина роботи;

1) вступ;

2) суть роботи;

3) висновки;

в) додатки.

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

 

4.8 Формули та рівняння

 

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули та позначення по тексту обов'язково набирати за допомогою Equation Editor - редактора формул Word, а не у текстовому режимі.

У редакторі формул мають бути встановлені такі параметри - розміри: загальний - 14 pt, великі індекси - 9 pt, малі індекси - 7 pt, великі символи -  20 pt, малі символи - 14 pt; стиль: текст функції, змінні, матриці-вектори, числа - шрифт Times New Roman Cyr, для решти стилів - шрифт Symbol.

Формули і рівняння у магістерській роботі (за винятком наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

                                                                       (2.8)

де  - відхилення від арифметичної середини;

 - число рівноточних вимірювань.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «».

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

 

4.9 Посилання

 

Посилання в тексті письмової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад «... у роботах [3 – 5] ...».

При посиланні на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки, зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати: «... у розділі 4 …», «… дивись 2.1 …», «… відповідно до 2.2 …», «… на рисунку 1.3 …», «… у таблиці 3.2 …», «… за формулою (3.2) …», «… у рівняннях (1.3) – (1.5) …», «… у додатку Б …».

 

4.10 Додатки

 

Додатки слід оформлювати як продовження звіту на його наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті звіту.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А.

Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою магістерської роботи наскрізну нумерацію сторінок.

 

 

 

5 Організація підготовки і захисту

 

5.1 Вибір і затвердження теми

 

До подання документів в магістратуру, студент повинен домовитись з науковим керівником магістерської роботи і погодити з ним попередню тему магістерської роботи. Призначення наукового керівника проводиться з урахуванням попередньої домовленості між студентом і потенційним науковим керівником.

Завідуючий кафедри, враховуючи побажання студента, призначає наукового керівника з числа викладачів, які мають науковий ступінь і звання, а також досвід методичної та наукової роботи, і проводять наукові дослідження по тематиці магістерської роботи.

Студентам надається можливість самостійно вибрати тему кваліфікаційної роботи, виходячи з особистих і практичних інтересів. Магістерська робота повинна бути вибрана в рамках майбутньої спеціальності, відзначатися актуальністю і відповідати задачам, які стоять перед галуззю, в якій передбачається працювати. Доцільно, щоб магістерська робота була продовженням досліджень попередніх курсових або дипломних робіт.

Тема повинна бути сформульована так, щоб в неї максимально конкретно було відображено основну ідею роботи.

Студент сумісно з науковим керівником розробляють тему магістерської роботи разом з обґрунтуванням актуальності і наукової новизни, а також індивідуальний план роботи студента і щотижневий графік консультацій. Програма досліджень по вибрані темі повинна містити елементи узагальнення і розвитку методології відповідної сфери з обґрунтуванням застосування нових концепцій і методів. Крім цього тематика досліджень повинна передбачати і вирішення практичних задач з використанням результатів наукового дослідження, включаючи розробку математичних моделей і рекомендацій по вдосконаленню виробничих процесів.

Теми магістерських робіт і наукові керівники затверджуються на засіданні випускової кафедри і подаються в містобудівельний деканат. На цьому ж засіданні затверджується і індивідуальний план роботи студента.

Наказом ректора ХНАМГ затверджується список студентів, які допускаються до виконання магістерських робіт, з зазначенням тем робіт і фамілій наукових керівників. Копії наказу знаходяться в містобудівельному деканаті і на випусковій кафедрі Геоінформаційних систем і геодезії.

 

5.2 Обов’язки студента і наукового керівника

 

Магістерська робота виконується на протязі весняного семестру.

Кваліфікаційна робота виконується студентом самостійно під керівництвом наукового керівника, призначеного наказом ректора ХНАМГ.

Науковий керівник магістерської роботи:

- надає студенту допомогу у виборі теми дослідження і розробці завдання та індивідуального плану роботи на весь термін виконання магістерської роботи;

- рекомендує студенту необхідну основну і додаткову літературу, довідкові і архівні матеріали, інші джерела по темі;

- проводить щотижневі консультації з студентом (згідно графіку) і оказує йому необхідну методичну допомогу в процесі виконання дослідження;

- перевіряє виконання роботи і її частин; фіксує в індивідуальному плані студента ступінь готовності магістерської роботи;

- надає письмовий відгук на роботу з рекомендацією її до захисту або з відхиленням від захисту;

- надає допомогу (консультує студента) в підготовці докладу і презентації для захисту магістерської роботи;

- надає допомогу в отриманні зовнішньої рецензії на магістерську роботу.

Студент зобов’язаний:

- виконувати магістерську роботу згідно визначених строків на високому науково-технічному рівні;

- кожен тиждень звітувати науковому керівникові щодо виконаної роботи.

Бажано щоб студент під час роботи над магістерською роботою:

- прийняв участь (виступив з доповіддю) в науково-практичній конференції за напрямком дослідження;

- надрукував статтю за напрямком дослідження у фаховому виданні.

Студент може виконувати роботу безпосередньо на кафедрі або на базовому підприємстві.

Для надання допомоги у вирішенні спеціальних питань завідуючий кафедри, за клопотанням наукового керівника, призначає консультантів. Перелік питань для консультантів встановлюється науковим керівником.

 

5.3 Допуск до захисту

 

Закінчену, оформлену по всім правилам та зібрану, але не переплетену, магістерську роботу студент надає на розгляд науковому керівнику за місяць до наміченої дати захисту.

Науковий керівник підписує магістерську роботу і надає відгук про роботу студента під час виконання випускової кваліфікаційної роботи.

Після згоди наукового керівника магістерську роботу надають нормоконтролеру.

Після згоди нормоконтролера, магістерську роботу переплітають і подають завідуючому кафедри.

Термін подання до кафедри магістерських робіт встановлюють на засіданні кафедри і доводять до відома кожного студента.

У випадку ненадання у встановлений термін студентом своєї кваліфікаційної роботи, завідуючий кафедри подає в деканат докладну записку, на підставі якої деканат готує наказ про відрахування студенту.

За два тижні до захисту відбувається засідання випускової кафедри, на якій проводиться попередній захист у формі презентації та співбесіди з метою визначення готовності до захисту, приймається остаточне рішення про допуск до захисту.

Як результат успішного попереднього захисту, завідуючий кафедри визначає рецензента магістерської роботи, до якого направляється магістерська робота на зовнішню рецензію.

Магістерська робота, яка отримала позитивну зовнішню рецензію, допускається до захисту, про що завідуючий кафедри робить відповідний запис на титульному аркуші магістерської роботи.

 

5.4 Рецензування

 

Магістерські роботи підлягають обов’язковому зовнішньому рецензуванню. Не допускається рецензування співробітником кафедри, на якій виконувалась магістерська робота, співробітником академії або членом Державної атестаційної комісії.

Зовнішній рецензент вибирається з числа відомих спеціалістів в предметній галузі, якій присвячено магістерську роботу. Він, як правило, повинен мати вчений ступінь кандидата або доктора наук відповідного напряму.

Рецензент на підставі вивчення магістерської роботи надає відгук, в якому оцінює відповідність роботи встановленим вимогам.

У зовнішній рецензії повинні бути відображені такі питання:

- актуальність теми, новизна і практична цінність роботи;

- оцінка якості виконання роботи – відповідність заявленій темі, повнота і докладність розробки завдання;

- використання в роботі сучасних методів і нових методик дослідження;

- розробка автором конкретних рекомендацій, направлених на підвищення ефективності досліджуваних механізмів і оцінка можливості їх реалізації в досліджуваній галузі.

Крім цього, рецензент може навести і інші зауваження по виконаній роботі. На закінчення рецензент указує, чи задовольняє виконана робота вимогам до магістерських робіт, а також дає оцінку виконаній роботі.

Підпис рецензента повинен супроводжуватись зазначенням його прізвища, імені та по-батькові (повністю), місця роботи і посади. Підпис рецензента повинен бути засвідчений печаткою відділу кадрів організації, в якій він працює.

Студент повинен до засідання Державної атестаційної комісії підготувати, а на засіданні – дати відповідь на зауваження рецензента.

 

5.5 Доповідь

 

Для повідомлення про зміст і результати магістерської роботи студенту надається до 15 хвилин. У доповіді подають:

- мету і задачі роботи;

- актуальність і практичну цінність;

- основну ідею роботи;

- найбільш важливі висновки зі стислим обґрунтуванням.

Не допускається просте перелічення розділів зі стислим поданням проблематики, або надмірне заглиблення в деталі роботи. Обов’язково використання демонстраційних матеріалів у формі слайдів (біля двадцяти) та наявність роздавального матеріалу.

Для доповіді вибирають найбільш важливий і істотний матеріал. Основну увагу в доповіді слід приділити викладанню поставленої проблеми і цілей, найбільш важливим і цікавим з точки зору автора роботи результатам аналізу і рекомендаціям, які випливають з проведеного дослідження.

Студент повинен підготуватися до захисту, склавши тези доповіді і розробив комп’ютерну презентацію.

Рекомендована структура презентації результатів досліджень:

- назва роботи, ПІБ студента і наукового керівника;

- мета і задачі дослідження;

- новизна досліджуваних проблем і поставлених задач;

- стислі висновки по огляду теоретичних концепцій;

- обґрунтування методології дослідження (логіка і методи);

- представлення результатів і висновків дослідження;

- розроблені рекомендації;

- висновки щодо економічних розрахунків (оцінка очікуваного або вже досягнутого економічного ефекту);

- висновки щодо питань техніки безпеки та охорони праці.

Студент повинен бути готовим до відповіді на зауваження рецензента і запитання членів Державної атестаційної комісії.

 

 

 

5.6 Захист

 

Захисти магістерських робіт відбуваються згідно наказу ректора. Публічний захист випускової роботи студента проходить на відкритому засіданні Державної атестаційної комісії (ДАК) по захисту випускових кваліфікаційних робіт (магістерських).

В ДАК за три дні до захисту надаються:

- роздрукований рукопис магістерської роботи;

- рукопис магістерської роботи у електронному вигляді (на CD/DVD);

- перелік публікацій за темою магістерської роботи,

- відгук наукового керівника про роботу студента під час виконання магістерської роботи;

- зовнішня рецензія;

- анотація роботи на українській, російській і англійській мовах в п’яти примірниках;

- п’ять примірників роздавального матеріалу.

В анотації (одна сторінка) подають стислий опис предмета і методології дослідження, перелічують методи аналізу і розрахунків, приводять основні наукові результати і практичні рекомендації з наведенням можливих сфер їх застосування.

Склад Державної атестаційної комісії призначається наказом ректора ХНАМГ. Засідання веде Голова комісії.

Захист кожної магістерської роботи включає в себе доклад студента, відповіді студента на питання членів комісії, наукову дискусію по проблемам, які було порушено в роботі, читання відгуку наукового керівника і зовнішнього рецензента роботи. У разі, коли науковий керівник або зовнішній рецензент присутні на захисті, читання їх відгуків може бути замінено на усний виступ.

Усна доповідь студента триває до 15 хвилин.

Після виступу студента зачитується рецензія на магістерську роботу і студент відповідає на зауваження рецензента. Студент може погодитися з зауваженнями рецензента, або обґрунтовано заперечити.

Під час захисту студенту можуть бути задані членами ДАК питання щодо змісту роботи. Відповіді слід давати стисло і мотивовано.

Після доповіді, відповіді на зауваження рецензента і на питання членів ДАК оголошується відгук наукового керівника.

Оцінка магістерської роботи виконується Державною атестаційною комісією на підставі змісту наданої до захисту роботи, оформлення рукопису, доповіді студента, відповідей на питання і відгуку рецензента.

Магістерські роботи після захисту зберігаються у архіві Академії, вони є інтелектуальною власністю Академії.

Хід захисту і його результати оформлюють протоколом.

По результатам публічного захисту і наради члени ДАК приймають рішення про результати захисту. У разі позитивної оцінки випускнику присвоюється кваліфікація (ступень) магістра та видача диплому державного зразка.

При негативному рішенні атестаційної комісії по результатам захисту студент може у строк, встановлений законодавством, подати заяву з проханням про повторний захист на ім’я голови ДАК, а також написати апеляцію, в якій надати мотивовану точку зору про несправедливість винесеного рішення. Апеляції розглядає Вчена рада Академії.

До повторного захисту магістерська робота може бути надана в переробленому вигляді не раніше ніж через місяць після винесення негативного рішення. Якщо комісія повторно винесла негативне рішення, магістерська робота може бути представлена до захисту по новій темі не раніше, ніж через шість місяців після винесення повторного негативного рішення. Рішення про повторний захист і перенесення захисту на пізніший строк (не більше, ніж на один рік) приймає Державна атестаційна комісія.

Студентам, які не захистили магістерської роботи з поважних причин, наказом ректора Академії може бути продовжено строк навчання в магістратурі до наступного періоду роботи ДАК, але не більше одного року.

 

 

Перелік посилань

 

1 Закон України Про вищу освіту від 17 січня 2002 року N 2984-III

2 Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затверджено постановою Кабінету міністрів України від 20 січня 1998 р.       № 65

3 Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів, затверджено наказом Міністерства освіти України N 93 від 08.04.93. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 квітня 1993 р. за N 35

4 Державний стандарт України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»

 

 

 

 

Додаток А  Титульний аркуш ( приклад заповнення)

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківська національна академія міського господарства

 

 

 

Допущено до захисту

Завідувач кафедри

 

_________________________

            червня 2009 р.

 

Містобудівельний факультет

Кафедра Геоінформаційних             систем і геодезії

 

 

 

 

 

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

 

Тема:

Розробка алгоритму розміщення шарів  в муніципальній ГІС

 

 

 

Виконавець студент гр. МГІС 2008-1       ____________ Петров М.В.

 

 

 

Науковий керівник доц., к.т.н.                  _____________

 

 

 

Консультант з економіки                           _____________

 

 

 

Консультант з охорони праці                    _____________

 

 

 

Нормоконтролер доц., к.т.н. Коба Г.І.      _____________

 

 

 

 

 

 

Харків, 2009

 

Додаток Б  Завдання до магістерської роботи (як приклад заповнення)

 

 

Затверджую

Завідувач кафедри

Геоінформаційних систем і геодезії

 

________________

25 лютого 2009 р.

 

Завдання

на підготовку магістерської роботи

 

 

Наказ № 45 від 23 лютого 2009 року

Студент Петров Максим Васильович

 

Тема дослідження Розробка алгоритму розміщення шарів в муніципальній ГІС

 

Цілі дослідження визначення оптимальної послідовності розміщення шарів у муніципальній ГІС

 

Задачі дослідження (перерахувати етапи дослідження)

1 Визначити базовий набір просторових даних муніципальних ГІС і залежність між шарами

2 Проаналізувати основні топологічні відносини між об’єктами різних шарів

3 Обґрунтувати послідовність пошарового введення даних з урахуванням взаємодії між об’єктами

4 Розробити та реалізувати  алгоритм розміщення шарів в муніципальній ГІС

 

Підприємство (галузь), на матеріалах якого проводиться дослідження:

база практики, кафедра геоінформаційних систем і геодезії

Вихідні дані:  план-схема міста масштабу 1:10 000, класифікатори, нормативні матеріали, тощо

 

Зміст магістерської роботи

Завдання на виконання роботи

Реферат

Зміст

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Вступ

1 Теоретичні і методологічні основи створення муніципальних ГІС

1.1 Аналітичний огляд літератури за темою роботи

1.2 Опис об’єкту і предмету дослідження

1.3 Обґрунтування обраних методів та постановка задачі дослідження

2 Розробка та реалізація алгоритму розміщення шарів в муніципальній ГІС

2.1 Опис алгоритму

2.2 Дослідження та обґрунтування програмної платформи і  способів реалізації

2.3 Одержані результати

3 Практичне використання алгоритму

4 Розрахунок економічної ефективності

5 Охорона праці

Висновки

Перелік посилань

Додатки

Графічні матеріали

Відомість магістерської роботи

 

 

Перелік обов’язкових графічних матеріалів (8 – 10 аркушів)

Модель просторових даних муніципальної ГІС

Граф залежності шарів…

 

Термін надання магістерської роботи науковому керівнику 27 квітня 2009 р.

 

 

 

Науковий керівник    ________________

25 лютого 2009 р.

 

Консультанти по розділам:

Організаційно-економічному                                                       

25 лютого 2009 р.

 

Охорони праці                                                                               

25 лютого 2009 р.

 

 

Завдання до виконання прийняв:

 

Студент гр. МГІС 2008-1 ________________ М.В. Петров

25 лютого 2009 р.

 

 

 

Додаток В  Індивідуальний план виконання магістерської роботи (як приклад заповнення)

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківська національна академія міського господарства

 

 

Затверджую

Завідувач кафедри

Геоінформаційних систем і геодезії

 

________________

25 лютого 2009 р.

 

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН

виконання магістерської роботи на тему:

Розробка алгоритму розміщення шарів в муніципальній ГІС

 

№ п.п.

Зміст заходів

Термін виконання

Відмітка про виконання

1

Робота з джерелами інформації, вивчення та аналіз вихідних даних

 

 

2

Розробка алгоритму, моделі, проведення досліджень

 

 

3

Аналіз результатів дослідження, складання висновків, пропозицій щодо використання

 

 

4

Підготовка тексту магістерської роботи

 

 

5

Оформлення магістерської роботи, додатків, графічних матеріалів

 

 

6

Подання магістерської роботи керівнику, нормоконтролеру

 

 

7

Попередній захист на засіданні кафедри

 

 

8

Подання магістерської роботи рецензенту

 

 

9

Подання до захисту

 

 

 

 

 

Студент гр. МГІС 2008-1 ________________ Петров М.В.

25 лютого 2009 р.

 

Науковий керівник    ________________

25 лютого 2009 р.

 

Додаток Г  Оформлення бібліографічного опису переліку посилань(Приклад)

 

Таблиця Б.1 –  Бібліографічний опис

Характеристика джерела

Приклад оформлення

Монографії (один - три автори)

Двуліт П.Д. Гравіметрія: Підручник. - Львів: ЛАГТ, 1998. - 196 с.

Чотири автори

Инженерная геодезия / Е.Б. Клюшин, М.И. Киселев, Д.Ш. Михелев, В.Д. Фельдман / Под ред. Х.К. Ямбаева. - М.: Высшая школа, 2000. – 464 с.

П'ять та більше авторів

Маркшейдерские работы на карьерах и приисках / М.А. Перегудов, И.И. Пацев, В.И. Борщ-Компаниец и др. - М.: Недра, 1980. - 366 с.

Перекладні видання

Гофманн-Велленгоф Б., Ліхтенеггер Г.,   Коллінз Д. Глобальна система визначення місцеположення (GPS): теорія і практика: Пер. з англ. - К.: Наукова думка, 1996. - 380 с.

ДеМерс, Майкл Н. Географические Информационные Системы. Основы: Пер. с англ. – М.: Дата+, 1999. – 489 с.

Збірки наукових праць

Кучер О., Сенкевич О., Лепетюк Б., Заєць І. Науково-технічне забезпечення впровадження референцної системи координат для території України // Сучасні досягнення геодезичної науки та ви-робництва: 36. наук, пр. - Л., 2003. - С. 23-31.

 

 

Продовження таблиці Б.1

Характеристика джерела

Приклад оформлення

Складові частини журналу

Двуліт П.Д., Савчук С.Г. Гравітаційне поле Землі й розвиток фундаментальної геодезичної мережі України // Вісник геодезії та картографії. - 2002. - №1. - С. 53-58.

Літнарович Р.М., Кравцов М.І., Яроцький П.П. Порівняльний аналіз точності елементів суцільних і несуцільних спостережень тріангуляції // Інженерна геодезія. -1999. - Вип. 48. - С. 10-15.

Третяк К.Р. Узагальнений критерій оптимізації геодезичних мереж // Геодезія, картографія і аерофотознімання. - 2001. - Вип. 51. - С. 54-57.

Тези доповідей

Літнарович Р.М., Кравцов М.І. Дослідження точності визначення площ аналітичним способом // Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища - GPS і GIS технології.: 36. наук. доп. VII Міжн. наук. - техн. симпоз. (Алушта, верес. 2001). - Л., 2002. - С. 53-58.

Internet - ресурси

Атнабаев А.Ф., Павлов С.В., Павлов А.С., Саубанов О.С. Поддержка принятия решений при аварийных разливах нефти на основе ГИС-технологий // ArcReview. - 2008 - № 4. – С. 8

http://www.dataplus.ru/Arcrev/Number_47/8_supportOIL.html [3 січня 2009]

 

 

Додаток Д  Графічні матеріали (титульний аркуш)

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківська національна академія міського господарства

 

Факультет містобудівельний

 

Кафедра Геоінформаційних систем і геодезії

 

 

 

 

 

 

 

 

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

Тема

Розробка алгоритму розміщення шарів муніципальній ГІС

 

ГРАФІЧНІ матеріали

 

 

 

 

Студент гр. МГІС 2008-1                           ____________ Петров М.В.

 

 

 

Науковий керівник доц., к.т.н.                   _____________

           

 

 

 

 

 

Харків, 2009

 

Додаток Е  Відомість магістерської роботи

 

Позначення

Найменування

Кількість аркушів

 

Текстові матеріали

 

 

1

Пояснювальна записка

 

2

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Графічні матеріали

 

 

1

 

 

2

 

 

3

 

 

4

 

 

5

 

 

6

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали магістерської роботи

у електронній формі на CD

 

Об’єм даних,

МБ

1

Файл змісту даних на CD

 

2

Пояснювальна записка

 

3

Вихідні електронні шари

 

4

Прикладне програмне забезпечення

 

5

Похідні електронні шари

 

6

Графічні матеріали у форматі JPEG

 

7

Файл ілюстративних матеріалів щодо захисту магістерської роботи у форматі ppt  або pdf.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальне видання

Методичні вказівки щодо виконання випускових магістерських робіт для студентів п’ятого курсу всіх форм навчання спеціальності 8.070908 „Геоінформаційні системи і технології” напряму підготовки 0709 “Геодезія, картографія та землеустрій”. УклГлушенкова І.С., Євдокімов А.А., Кучеренко Є.І., Шипулін В.Д. - Харків: ХНАМГ, 2009 - 52 с.

 

Укладачі: Глушенкова І.С., Євдокімов А.А., Кучеренко Є.І., Шипулін В.Д.

 

 

Редактор:

 

Коректор:

 

Комп’ютерний набор і верстка:

 

 

 

 

 

План 200__, поз. ___

 

 

Підп. до друку ___________

Формат 60х84 1/16

Папір офісний.

Друк на різографі.

Умовн.-друк.арк. _____

Обл.-вид. арк. _____

Замовл. № _____

Тираж ______ прим.

 

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, вул. Революції, 12

Слайды

Новости

01.07.18

ВНИМАНИЕ!!! Радзинская Юлия Борисовна на подиуме! 

ГЛАВНЫЕ НА ЗАЩИТЕ

О ЧЕМ ДУМАЕТ МАМА?

 

 ПРОТИВОБОРСТВУЮЩАЯ СТОРОНА

 

РУКОВОДИТЕЛЬ И ТРИ СЕДОВЛАСЫХ ЭКСПЕРТА

 

 

О ЧЕМ ДУМАЕТ А.Н. БЕКЕТОВ?

22.06.18

ВНИМАНИЕ!!! Последний день, он трудный самый!

 

    

 

ЛУЧШИЕ СЕГОДНЯ

21.06.18

ВНИМАНИЕ!!! За нами незримо наблюдает ректор. Он суров, но справедлив и требует справедливых оценок!

 

     

  

 

Блог

11.01.18

1.    Закон України «Про науку і науково-технічну діяльність №1977-ХІІ від
13.12.91 р. // Нормативно-правові акти про науку та науково-технічну діяльність у вищих навчальних закладах України: У 2 кн. / За ред. Ю. І. Горобця та М. І. Панова. – Харків :
Право, 2001. – Кн. 1. – С.43–63.

...
21.04.16

 

 

1. ВЕНЕЦИЯ

 

   Известно, что Венеция - это город, который образовался на островах и расширялся за счет постройки соборов, жилых домов и складских помещений на сваях, а за тем занял часть северного побережья Адриатического моря. Венеции в ХIII веке приходилось...